Досвід лікування хворих на анаеробні неклостридіальні флегмони тазу з використанням нанокомпозиції «Метроксан»

Резюме. Дослідження проводилось на базі відділення гнійної хірургії клініки ушкоджень Національного ГВМКЦ «ГВКГ» МО України. В роботі проаналізовано 67 випадки лікування хворих на анаеробні неклостридіальні флегмони тазу з 1999 по 2010 р.р. В дослідній групі (11 пацієнтів) в комплексі лікування застосовано використання сорбційно-антибактеріальної нанокомпозиції «Метроксан» місцевої дії. Проведено порівняння отриманих результатів. Зроблено висновок – активна хірургічна тактика в комплексі з місцевим лікуванням сорбційно-антибактеріальною нанокомпозицією прискорює очищення ран та терміни закриття їх швами, що в свою чергу впливає на терміни одужання та в цілому покращує результати лікування.

Ключові слова: анаеробні неклостридіальні флегмони тазу, хірургічне лікування, сорбційно-антибактеріальна нанокомпозиція.

В сучасних умовах спостерігається помітний ріст числа гнійно-запальних захворювань як первинних, так і ускладнень післятравматичного та післяопераційного періоду, що складають 30-35% всіх хірургічних захворювань, а після деяких операцій досягають 50% [4,9]. Незважаючи на щорічну появу нових лікувальних засобів, зберігається тенденція до росту числа гнійно-запальних ускладнень та збільшується кількість випадків генералізації інфекції [5]. За висновками експертів після проведених досліджень в Європі та Австралії в 2003 р. частота виникнення сепсису становить 50-100 випадків на 100 000 населення [5].

Успіхи лабораторної техніки дали можливість вже у 1989 р. виявити неспороутворюючих анаеробів при бактеріологічному дослідженні матеріалу у 85% випадках, ці ж збудники склали 27% позитивних гемокультур хворих, що знаходились на лікуванні у клініці Мейо (США) (Moore, 1989).

Анаеробна неклостридіальна інфекція викликається мікроорганізмами, що не відносяться до роду клостридій (бактероїди, пептококки, вейлонелла, фузобактерії, ін.), розвивається в умовах відсутності або зменшеної кількості кисню та клінічно проявляється вираженим інтоксикаційним синдромом, характерними особливостями перебігу місцевого процесу. Частота виділення неспороутворюючих бактерій при гострих гнійних захворюваннях за даними різних авторів коливається від 40 до 95% в залежності від характеру та локалізації патологічного процесу. Летальність складає 30-60%. Анатомічні та фізіологічні особливості тазової ділянки створюють сприятливі умови для розвитку анаеробної інфекції.

Питання місцевого лікування вогнищ анаеробної інфекції розроблені недостатньо і часто позбавлені патогенетичного обґрунтування [8]. Загальне визнання отримали багатокомпонентні мазі на гідрофільній основі. Але при їх застосуванні поруч з позитивними моментами мають місце деякі недоліки [2].

В останні десятиріччя з’явилися композиції на основі сорбентів багатоспрямованої дії [1,2]. На цей час зберігається актуальність антисептикопрофілактики та антисептикотерапії інфекцій. Серед перспективних вітчизняних лікарських антисептичних препаратів важливе місце посідає декаметоксин [6]. З урахуванням доведеної чутливості анаеробної флори до метронідазолу з метою місцевого лікування запропоновано гідрофобно-гідрофільну антибактеріальну композицію «Метроксан», що містить нанодисперсний діоксид кремнію, поліметилсилоксан, декаметоксин (або етоній), метронідазол [7]; проведені дослідження антимікробних властивостей препарату щодо анаеробної інфекції «in vitro», отримані позитивні результати [3].

Колективом відділення гнійної хірургії Національного ГВМКЦ «ГВКГ» розроблено та впроваджено методику комплексного лікування анаеробної неклостридіальної інфекції на основі активної хірургічної тактики, супроводжуючої медикаментозної терапії, а також застосування місцевих методів лікування ран.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хворих на анаеробні неклостридіальні флегмони тазу на підставі оптимізації хірургічної тактики з використанням комплексної сорбційно-антибактеріальної терапії.

Матеріали та методи. В дослідженні проаналізовані результати лікування 56 хворих з поширеними неклостридіальними флегмонами тазу за період з 1999 по 2008 роки, що склали контрольну групу.

Таблиця 1

Розподіл хворих контрольної групи за віковим складом

Кількість хворих 45-59 р. 60-70 р. старші за 70 р. всього
абсолютне число 22 27 7 56
у % 39,3 48,2 12,5 100

Таблиця 2

Тривалість захворювання хворих контрольної групи

Кількість хворих до 3 д. 3-5 д. 6-10 д. більше 10 д. всього
абсолютне число 5 36 12 3 56
у % 8,9 64,3 21,4 5,4 100

Основна частина пацієнтів відносилась до вікової групи від 45 до 70 років (49 (87,5%)). Хворі, що поступали у відділення мали важкий (30 (53,6%)), та середнього ступеню важкості (26 (46,4%)) стан. В основному хворі поступали на 3-5 добу від початку захворювання (36 (64,3%)).

З метою покращення результатів в комплексі лікування ми застосували нанокомпозицію місцевої дії “Метроксан”. За методикою комплексного хірургічного лікування з використанням сорбційно-антибактеріальної терапії у 2009-2010 р.р. нами проліковано 11 хворих з анаеробними неклостридіальними процесами в ділянці тазу, що склали дослідну групу. Препарат наносили рівномірним шаром на всю ранову поверхню після проведення хірургічної обробки. Перев’язки повторювались 1 раз на добу.

Таблиця 3

Розподіл хворих дослідної групи за віковим складом

Кількість хворих 45-59 р. 60-70 р. старші за 70 р. всього
абсолютне число 3 5 3 11
у % 27,25 45,5 27,25 100

Таблиця 4

Тривалість захворювання хворих дослідної групи

Кількість хворих до 3 д. 3-5 д. 6-10 д. більше 10 д. всього
абсолютне число 7 3 1 11
у % 0 63,6 27,3 9,1 100

Основна частина пацієнтів відносилась до вікової групи від 45 до 70 років (8 (72,8%)). Хворі, що поступали у відділення мали важкий (5 (45,5%)), та середнього ступеню важкості (6 (54,5%)) стан. В основному хворі поступали на 3-5 добу від початку захворювання (7 (63,6%)).

Таблиця 5

Наявність у хворих супутньої патології

Захворювання Контрольна група Дослідна група
абсолютне число % абсолютне число %
серцево-судинної системи 54 96,4 11 100
травної системи 41 73,2 8 72,7
цукровий діабет 16 28,6 4 36,4
сечостатевої системи 12 21,4 2 18,2

Слід відмітити, що всі пацієнти мали ту чи іншу супутню патологію різного ступеню компенсації. В контрольній та дослідній групах суттєву частку мали захворювання серцево-судинної системи (96,4 та 100% відповідно), а також захворювання травної системи (73,2 та 72,7% відповідно). Майже третина хворих страждали на цукровий діабет. Наявність супутньої патології, без сумніву, значно обтяжувала перебіг основної, а з іншого боку – обтяжувалась та часто декомпенсувалась при виникненні масивного інфекційного процесу.

З вище наведеного можна бачити, що розподіл хворих за віком, важкістю стану при поступленні, тривалістю захворювання, а також наявністю супутньої патології суттєво не відрізнявся, отже групи порівнянні.

Діагностика захворювання базувалась на типовому перебігу анаеробних флегмон, який має певні відмінності в порівнянні з гнійними процесами, що викликані аеробною флорою. Основні з них:

  1. відсутність типових місцевих проявів запалення;
  2. значний набряк тканин;
  3. виражений біль в ділянці ураження;
  4. гіпертермія;
  5. ознаки інтоксикації;
  6. суттєві зміни з боку крові запального характеру.

Особливості ран, що визначаються при розвитку анаеробної неклостридіальної флори:

  1. смердючі виділення;
  2. велика кількість некрозів темного кольору;
  3. просякнення м’язів серозно-геморагічним ексудатом гнилісного характеру;
  4. септичний тромбофлебіт.

Основним методом лікування анаеробних флегмон є операція – хірургічна обробка, що виконується за можливістю радикально та ретельно. Оперативні втручання, які ми виконували, мали деякі особливості:

  1. широке розсічення шкіри, починаючи з межі зміненого її забарвлення (або набряку) з наступним повним видаленням ураженої підшкірної клітковини, фасцій, м’язів не боячись утворення великої ранової поверхні; при цьому велике значення має бережливе відношення до шкіри;
  2. переміщення шкірних клаптів з підшиванням їх до незміненої шкіри з метою покращення аерації рани;
  3. програмовані ревізії ран з етапними некректоміями;
  4. раннє закриття ран (ушивання або пластичне формування) з забезпеченням адекватного дренування: при відсутності вторинних некрозів закривали рану та дренували її перфорованими трубчастими дренажами з проточним промиванням антисептиками, надалі промивання проводили фракційно з подальшим переводом на активну аспірацію.
  5. З метою покращення результатів в комплексі лікування ми застосували нанокомпозицію місцевої дії “Метроксан”. Препарат наносили рівномірним шаром на всю ранову поверхню після проведення хірургічної обробки. Перев’язки повторювались 1 раз на добу.

В комплексі з активною хірургічною тактикою проводилась інтенсивна медикаментозна терапія.

Мікробіологічна діагностика на сьогоднішній день не дає можливості в ранні терміни обґрунтовано (з урахуванням даних антибіотикограми) призначати антибактеріальну терапію. Тому в залежності від важкості перебігу захворювання ми застосовували в основному 3 схеми антибактеріальної терапії:

  1. група лінкоміцину + метронідазол;
  2. цефалоспорини III генерації + метронідазол;
  3. тієнам, меронем, ванкоміцин у монотерапії.

З інших методів лікування обов’язковими були дезінтоксикаційна терапія, корекція змін з боку внутрішніх органів, інші методи консервативної медикаментозної терапії (див. таб. 6).

Таблиця 6

Методи консервативного лікування хворих

Методи лікування Контрольна група Дослідна група
абсолютне число у % абсолютне число у %
антибактеріальна терапія 56 100 11 100
дезінтоксикаційна терапія 56 100 10 90,9
ангіопротекторна терапія 42 75 6 54,5
інсулінотерапія 15 26,8 4 36,4
пероральна протидіабетична терапія 7 12,5 2 18,2
симтоматична терапія 56 100 9 81,8

Результати лікування представлені в таблиці 7 у порівняльному відображенні.

Таблиця 7

Результати лікування хворих

Показники Контрольна група Дослідна група
середня кількість етапних некректомій 2,5 (± 0,3) 2,5 (± 0,2)
середній ліжко-день 21,2 (± 0,4) 12,9 (± 0,3)
результати амбулаторна реабілітація 40 (71,4 %) 8 (72,7 %)
стаціонарна реабілітація 15 (26,8 %) 3 (27,3 %)
летальний наслідок 1 (1,8%)

На кількість етапних некректомій велике значення мали терміни госпіталізації пацієнтів від моменту перших проявів захворювання: при ранній госпіталізації до 3-х діб виконувалось в середньому 1 втручання, на 3-5 добу – до 2-ох; при пізній госпіталізації – до 5 та більше етапних некректомій. Відповідно змінювались терміни та економічні витрати на лікування.

В контрольній групі середній ліжко-день склав 21,2, був 1 летальний наслідок, що склало 1,8%. Використання запропонованої методики дозволило в контрольній групі скоротити термін лікування до 13 ліжко-дня, летальних наслідків не було.

Висновки.

  • На основі проаналізованого матеріалу з’ясовано, що проблема анаеробної неклостридіальної інфекції тазу (за причиною складності діагностики на догоспітальному етапі, важкості перебігу захворювання та прогнозу, особливостей лікування) залишається актуальною.
  • Активна хірургічна тактика (програмовані етапні некректомії; раннє закриття рани швами з дренуванням, використання методів аутодермопластики) має ведуче значення в лікуванні цих хворих.
  • Місцеве лікування сорбційно-антибактеріальним препаратом “Метроксан” прискорює очищення рани та строки їх закриття, що в свій час впливає на строки одужання та в цілому покращує результати лікування.

Лурін І.А., Сотников А.В., Сапа С.А., Геращенко І.І., Горєлов С.В., Рощенко Л.О.

Література.

  1. Безлюда Н.П. Комплексное лечение раневой инфекции с применением иммобилизированного гентамицина // Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук. – Киев, 1987.
  2. Вильцанюк А.А. Експериментально-клиническое обоснование применения гидрофильно-гидрофобных кремнеземсодержащих композиций для местного лечения гнойных ран / А.А.Вильцанюк, И.И.Геращенко, А.Н.Чепляка // Харьковская хирургическая школа. – 2008. – №1(28). – С. 53-56.
  3. Желіба М.Д. Дослідження антимікробної активності препарату для місцевого лікування гнійних ран асоційованих з анаеробною інфекцією «Метроксан» в дослідах «in vitro» / М.Д.Желіба, О.М.Чепляка, І.І.Геращенко, Т.П.Осолодченко // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2008. – №11. – С. 113-116.
  4. Кузин М.И. Раны и раневая инфекция: руководство для врачей / М.И.Кузин, Б.М.Костюченок. – М.: Медицина, 1990. – 592 с.
  5. Малый В.П. Сепсис в практике клинициста: Монография. – Х.: Прапор, 2008. – 584 с.
  6. Мороз В.М. Досягнення та стратегія дослідження нових вітчизняних лікарських антисептичних препаратів / В.М.Мороз, Г.К.Палій, Ю.Л.Волянський // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – №2. – С. 260-264.
  7. Патент 33629 Україна. МПК 51 А61К31/695, А61К31/14, А61К33/44, А61К31/01, А61Р17/02. Препарат для лікування ран / Геращенко І.І., Чепляка О.М., Вільцанюк О.А., Бурковський М.І., Желіба М.Д. (Україна). – Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на винаходи 10.07.2008.
  8. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Е.П.Безуглая, С.Г.Белов, В.Г.Гунько и др. / Под ред. Даценко Б.М. – К.: Здоров’я, 1995. – 384 с.
  9. Шапошников Ю.Г. Диагностика и лечение ранений. – М.: Медицина, 1984. – 344 с.

Опыт лечения больных анаэробными неклостридиальными флегмонами таза с использованием нанокомпозиции «Метроксан»

Лурин И.А., Сотников А.В.,Сапа С.А., Геращенко И.И., Горелов С.В., Рощенко Л.О.

Исследование проводилось на базе отделения гнойной хирургии клиники повреждений Национального ГВМКЦ «ГВКГ» МО Украины. В работе проанализировано 67 случаев лечения больных анаэробными неклостридиальными флегмонами таза с 1999 по 2010 г.г. В опытной группе (11 пациентов) в комплексе лечения использована сорбционно-антибактериальная нанокомпозиция «Метроксан» местного действия. Проведено сравнение полученных результатов. Сделан вывод – активная хирургическая тактика в комплексе с местным лечением сорбционно-антибактериальной нанокомпозицией ускоряет очищение ран и сроки закрытия их швами, что в свою очередь влияет на сроки выздоровления и в целом улучшает результаты лечения.

Ключевые слова: анаэробные неклостридиальные флегмоны таза, хирургическое лечение, сорбционно-антибактериальная нанокомпозиция.

EXPERIENCE OF TREATMENT OF ANAEROBIC NONCLOSTRIDIAL PHLEGMONS OF PELVIS BY NANOCOMPOSITION “METROXAN”

Lurin I.A., Sotnikov A.V., Sapa S.A., Geraschenko I.I., Gorelov S.V., Roschenko L.A.

Research was made on the basis of contaminated surgery department, damage clinic of CMMCC «CMCH», MD of Ukraine. In the research 67 cases of treatment of patients with anaerobic nonclostridial phlegmons of pelvis from 1999 to 2000 years were analyzed. In the test group (11 patients) in the complex treatment sorption-antibacterial nanocomposition “Metroxan” was used for local treatment. Received results were compared. We deduced – active surgical approach in complex with local treatment by sorption-antibacterial nanocomposition accelerates wound cleansing and terms of wound closing by sutures, what in turn affects recovery time and generally improves the results of treatment.

Key words: anaerobic nonclostridial phlegmons of pelvis, surgical treatment, sorption-antibacterial nanocomposition.

Разработка сайта. Киев.